Існують книжки, без яких неможливо уявити собі літературний світ. Як же дивно дізнаватися, що у багатьох бестселерів був дуже непростий і тернистий шлях до слави: їх просто вперто не хотіли публікувати. Причини на те були найрізноманітніші: хтось не хотів ризикувати і публікувати занадто складний матеріал, хтось не хотів зв’язуватися з маловідомим автором. Як би там не було, книгам, які згодом були названі шедеврами, довелося подолати чимало перешкод, перш ніж вони потрапили на книжкові полиці.

 

“Колгосп тварин”, Джордж Орвелл

Видавці відмовилися публікувати книгу, хоча й оцінили її гостроту і сатиру. Саме різкість і спірний сюжет  утали причиною відмови. «Колгосп тварин» відкрито критикував комуністичний режим у той час, як Великобританія була союзником Радянського Союзу під час Другої Світової війни. Після війни книга була опублікована і стала світовим бестселером і взірцем політичної сатіри.

 

“Лоліта”, Володимир Набоков

«Лоліту» все ще вважають спірним твором. У 50-х роках, під час розквіту цензури, навіть сам Набоков сумнівався в можливості публікації. Письменник викладав тоді в Корнельському університеті і хотів опублікувати роман під псевдонімом, щоб не втратити роботу. Після того, як провідні видавництва відкинули книгу, «Лоліта» була видана у Франції, але з умовою, що ім’я Набокова таки буде використано. Незважаючи на те, що «Лоліта» була жорстоко розкритикована, читачі розриваються між любов’ю і ненавистю до цього неоднозначного твору.

 

“Гаррі Поттер і філософський камінь”, Дж. Роулінг

Усі «поттеріанці» знають, що Роулінг була не просто невідомим автором; жінка жила з дітьми на державну допомогу і ледве зводила кінці з кінцями. Вона посилала свій дебютний роман агентам і видавцям, але ті сумнівалися в успішності книги, в основному, через довжину твору та дитячу цільову аудиторію. Так тривало до тих пір, поки донька редактора видавництва Bloomsberry прочитала перший розділ і вмовила опублікувати книгу.

 

“Сутінки”, С. Маєр

Як і Джоан Роулінг, Маєр була невідомим автором, коли зважилася надіслати свій рукопис агентам. 14 з них текст відхилили. І тільки один ризикнув опублікувати книгу. Що було далі, ми знаємо. Історія кохання вампіра і звичайної дівчини розбурхала уяву мільйонів читачів!

 

“Володар мух”, Вільям Голдінг

Для багатьох підлітків знайомство зі справжньою літературою почалося з книги Голдінга «Володар мух». Дивовижний, сильний, насичений, лякаючий роман, що змушує замислитися… Тим складніше усвідомлювати, що цей твір був за крок до «загибелі». Його просто не хотіли публікувати. 20 видавництв відмовилися від публікації. І навіть після того, як «Володар мух» був опублікований, він не відразу став комерційно успішним. Тільки після позитивних відгуків критиків книга стала набирати популярність.

 

“Дублінці”, Джеймс Джойс

Видавець-сміливець, який наважився на публікацію «Дублінців», видав усього 1250 примірників. Воно й зрозуміло – після 22 відмов комерційний успіх книги був надто сумнівним. Тільки після виходу новел Джойса його роман став популярний. Сьогодні «Дублінці» – одна зі знакових робіт Джойса.

 

“Дюна”, Френк Герберт

Сьогодні «Дюну» вважають класикою жанру sci-fi. Однак у свій час книгу відмовилися видавати 23 рази! Після того, як видавництво з Філадельфії все-таки зважилося на публікацію, «Дюна» завоювала безліч престижних нагород, отримала схвальні відгуки читачів і прихильність критиків. Герберт написав п’ять книг-продовжень, але жодна з них не змогла зрівнятися з першим романом.

 

“Керрі”, Стівен Кінг

Історія «Керрі» – це історія кохання. Кінг написав новелу, яку відмовилися публікувати 30 видавництв. Рукопис опинився у кошику для сміття. Дружина Стівена врятувала «Керрі», переконавши чоловіка ще попрацювати над текстом, відредагувати його, завершити. Що було потім, ми знаємо: вже більше 30 років Кінг майстерно лякає своїми історіями читачів.

“Віднесені вітром”, Маргарет Мітчелл

Історія публікації роману Маргарет Мітчелл «Віднесені вітром» загадкова. Вже кілька років у мережі наполегливо ходять чутки про те, що роман відмовилися публікувати 38 видавців. Однак, як випливає з листа самої Мітчелл, його погодився опублікувати перший же видавець, який прочитав рукопис. Ось витяг з листа, датованого 22 червня 1936 р.

«Я написала книгу в період між 1926 і 29 роками. Я ніколи і не мріяла її продати. Тому надрукувала рукопис неакуратно і чекаючи відмов. Тому, коли містер Латам з Макміллан Компані з Атланти купив цей неакуратний рукопис, моєму здивуванню не було меж»…

Отже, ми бачимо, що доля не завжди з першого разу всміхається навіть тим, кого ми звикли вважати її улюбленцями… А будь-яка відмова – це тільки шанс стати кращим, наполегливішим і сміливішим!