“Бесцветный Цкуру Тадзаки и годы его странствий”
Харуки Мураками
Эксмо, 2015

У першому своєму відгуку я буду упередженим й лаконічним настільки, наскільки це можливо. Бо Харукі Муракамі і його творіння прикрашають моє життя, як ідеальна сім’я – гірський будиночок на Різдво.

“Безбарвний…” – свіжий і ще хрусткий роман улюбленого з японців. Текст, який заглиблює в себе, як солона морська вода, а потім виштовхує назовні, залишаючи чітке розуміння того, що під тобою ще цілий світ і до дна ти так і не дістав.Як і будь-який роман Харукі Муракамі, цей слід читати без жодної надії на розв’язку на останній сторінці. Без сліду детективних розмірковувань і логічних ламких ланцюгів…

Безбарвний Цкуру Тадзакі – звичайнісінька людина. Недостатньо хороший і недостатньо поганий, щоб бути примітним чи комусь цікавим. Але саме ця його посередність забезпечує йому простір й невидимість, щоб заглиблюватись в місце, час, справу і людей.

Муракамі розповідає нам про випадок, який залишить Цкуру сам-на-сам з життям і смертю. Навіть більше зі смертю… Істинна самотність сторінка за сторінкою наліпає товстим нальотом на зубах і скрипить при кожному вимовленому слові. Люди разом з сюжетними лініями з’являються і зникають в житті Цкуру і читача, залишаючи по собі тільки таємниці і відгомін шаленого токійського життя.

Однак я б не радив починати знайомство з Харукі Муракамі саме з цієї книги. Її тонкі натяки, прості пропозиції заглянути глибше, ніж в очі, ненав’язливу містичну атмосферу і ледь помітну духовну драму легше впізнати, знаючи, які знаки подає читачеві автор. Бо ж хто знає сенс в натяках, як не геніальний, атмосферний Харукі Муракамі?