1. За яких умов у читачеві, лінгвісті чи просто ентузіасті народжується перекладач?

Настає певний момент, коли більше не можеш утримувати в собі втіху від усіх прочитаних і ще не перекладених творів, і хочеться тією втіхою поділитися з іншими. От тоді й виникає бажання самому взятися за переклад. Принаймні в мене так було.

2. Перекладач і перекладач художніх текстів – це принципово різні люди?

Вимоги до перекладача художних текстів дещо відрізняються, і він працює здебільшого в трохи інших умовах, ніж фахівці зі синхронного чи послідовного перекладу, проте величезної різниці немає.

3. Учитися іноземної мови й учитися перекладу – поняття тотожні?

Іноземної мови вчишся, якщо можна так сказати, “для себе”, а вчитися перекладу означає прагнути до досконалого володіння обидвома мовами (іноземною та українською), бо те, що зрозумів лише ти, ще треба якнайкраще донести до читачів, слухачів.

4. Що у Вашій професії найскладніше?

Якомога точніше передати стиль автора, атмосферу твору. Інколи складно вибрати один з двох-трьох рівноцінних варіянтів перекладу речення. Належно передати гру слів, певні культурні/соціальні іноземні реалії, а особливо жарти, теж потребує часу.

5. Є художники, які рівняються на Караваджо, є письменники, які мріють вміти жонглювати словами, як Джеймс Джойс… Чи є митці у Вашій справі, на яких ви рівняєтеся?

Микола Лукаш, геній українського перекладу. Його переклад Сервантеса “Хитромудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі” надзвичайний. Подобаються теж переклади пана Леоніда Дмитренка (Олекси Негребецького).

6. Де, над чим і для кого зазвичай працює перекладач в Україні?

Важко на це відповісти, бо робота кожного перекладача – окрема історія.

7. Де, над чим і з яким успіхом Ви встигли попрацювати за все професійне життя?

Здебільшого працював над особистими проєктами, більша частина яких була пов’язана і з іноземною, і з українською мовами. Також тривалий час працював перекладачем-синхроністом.

8. Які книги в оригіналі – Ваші улюблені?

Твори Льюїса Керола “Alice’s Adventures in Wonderland” та “Through the Looking-Glass”.

9. Зараз Ви працюєте над твором Герберта Велса “Люди як боги” (видавництво “Мендорлі”). Чому українці мусять її прочитати?

“Люди як боги” – твір жанру утопія, де люди XIX століття потрапляють у цілковито інший світ. Велс ділиться з читачами своїм баченням кращого світу, кращого людства. Хай як дивно, але дуже багато з цих ідей і досі актуальні, зокрема для українців. Як закінчилася зустріч землян з утопійцями не розповідатиму, але гадаю, що якби сучасні українці опинилися в Утопії, то вони змогли б для себе багато чого почерпнути, щоб покращити життя в Україні, попри очевидні труднощі.

10. У чому – Ваша найамбітніша професійна мрія?

Щоб кожен переклад був кращий за попередній.

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *