Довго чекати і багато очікувати = часто розчаровуватися. Гучно рекламований “Марсіянин” не став винятком з мого персонального правила. Не минуло й місяця, відколи у NASA оголосили про те, що на Марсі знайшли воду. Така заява добряче струсонула світ і підігріла інтерес до екранізації експериментальної книги американського програміста. Варто відразу зазначити, що роман – перша робота комп’ютерника Енді Вейра, видана самостійно і, мабуть, радше задля розваги розміщена на Amazon. Однак книга

Наукова фантастика пройшла довгий шлях від «Війни світів» Герберта Велса і епохи чудовиськ Франкенштейна до складної і плідної формули, якою вона послуговується сьогодні. Яка ж різниця між книгами, скажімо, Велса і Вашими творами? Перш ніж відповісти на це питання, мені, очевидно, доведеться вказати на те, що воно неправильно сформульоване. Ніякої плідної формули, за якою пишуть наукову фантастику і взагалі будь-яку літературу, не існує. Письменник, який творить за формулою, відвертається від

Національне управління США з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) 28 вересня 2015 року зробило заяву, яка може змінити хід наукової, суспільної, філософської та релігійної думки. Науковий інструмент High Resolution Imaging Science Experiment (HiRISE) орбітального марсіанського апарата Mars Reconnaissance Orbiter (MRO) під час спостережень за кратерами Палікір та Хейл зробив серію знімків надвисокої якості, проаналізувавши які, вчені дійшли висновку: на Червоній планеті є вода. На Марсі було помічено річки –

Ліз, дівчино, наше знайомство було аж надто відвертим. І після всього, сказаного мені, я, либонь, зобов’язана називати тебе найкращою подругою, аж доки зморшки, вино і стреси не зроблять тебе невпізнанною. Твої істерики і тонкий гумор, твоя сором’язлива, обережна хіть, твоя злість і розгубленість змушує мене аплодувати твоїм нервам – так сильно і подумки, як ти аплодувала красивим римським чоловікам. Я (б) змогла подорожувати так само інтенсивно, як і ти, але

Книголюби, будьмо знайомі! Мене звати Марко Франківський, і я разом з мрійливою і прискіпливою MammaJohnny станемо вашими гідами по творчих проектах видавництва «Мендорлі», по нових, щойно з-під пера і з-під пресу книгах від наших колег-видавців і по безсмертних творах, давно забутих газетними відділами культури. Ми пропонуватимемо вашій увазі свій абсолютно суб’єктивний погляд на книжки, що разом з гравітацією дозволяють людству твердо стояти на землі. Наші наміри не мають нічого спільного

У першому своєму відгуку я буду упередженим й лаконічним настільки, наскільки це можливо. Бо Харукі Муракамі і його творіння прикрашають моє життя, як ідеальна сім’я – гірський будиночок на Різдво. “Безбарвний…” – свіжий і ще хрусткий роман улюбленого з японців. Текст, який заглиблює в себе, як солона морська вода, а потім виштовхує назовні, залишаючи чітке розуміння того, що під тобою ще цілий світ і до дна ти так і не

05

Вер 2015

На старт!

Хто його знає, як привітатися вперше – щоб святково, ненав’язливо, по-дружньому, але досить поважливо…  Як вибрати тон, тему, межу відвертості – щоб балакалось легко, але не наговорилось зайвого… У нас же ж з тобою – перше побачення? Мені трохи лоскотно під ребрами, бо пережила довгі години сумнівів щодо того, як до тебе іти, з чим, яким темпом і як не спасувати, якщо ти скажеш, що не дуже вже тобі й